З початку повномасштабного вторгнення Норвегія послідовно підтримує Україну — як на військовому, так і на цивільному рівні. У лютому 2023 року парламент Норвегії (Stortinget) ухвалив п’ятирічну Програму Нансена для України на загальну суму 75 мільярдів норвезьких крон, що передбачає щорічну фінансову допомогу обсягом 15 мільярдів норвезьких крон у період 2023–2027 років.
Станом на 2025 рік пакет підтримки не лише зберігся, а й розширюється. Передбачено виділення 35 мільярдів норвезьких крон, з яких 22,5 мільярда — на військову допомогу, а 12,5 мільярда — на цивільну та гуманітарну підтримку. Наразі ведуться політичні консультації про розширення програми до 154,5 мільярда крон і продовження її дії до 2030 року.
Ця системна підтримка демонструє не просто політичну солідарність, а стратегічну зацікавленість Норвегії в економічному відновленні та довгостроковому партнерстві з Україною.
Одним із кроків на цьому шляху стало відкриття Норвезько-українського бізнес-хабу в Києві, що відбулося у квітні 2025 року. Хаб покликаний стати точкою перетину для норвезьких і українських компаній, сприяти розвитку торгівлі, інвестицій і побудові прозорих довгострокових відносин на основі спільних цінностей.
Відкриття Норвезько-українського бізнес-хабу в Києві — це не лише політичний жест підтримки, а й практичний інструмент, який може стати стартовим майданчиком для українських компаній, що прагнуть вийти на нові ринки.
Це простір для постійної комунікації, консультацій і координації між представниками бізнесу двох країн. Він пропонує компаніям:
- доступ до норвезьких бізнес-мереж
- роз’яснення щодо процедур, очікувань і стандартів
- супровід на етапі підготовки партнерства чи експорту послуг.
Для українських компаній це означає одне: реальна можливість інтегруватись у стабільну, прогнозовану і високотехнологічну економіку Норвегії — як постачальники рішень, сервісів, аналітики, діджитал-продуктів, технологій чи виробництва.
«Бізнесам варто звернути особливу увагу на норвезький ринок. Адже Норвегія зараз допомагає Україні, як і Німеччина, про це мало хто знає, — розповідає засновник АІМ Юрій Щирін. — Якщо ви працюєте на ринку, де зараз застій, ви можете перепакувати свій продукт під норвезького споживача і це дасть вам поштовх для розвитку».
Норвегія сьогодні демонструє відкритість до українських бізнесів, які готові працювати за європейськими стандартами, дотримуються принципів прозорості, сталого розвитку, екологічності та етичності у веденні справ. І саме такі бізнеси мають шанс не просто вийти на новий ринок, а стати довгостроковими партнерами в системі післявоєнного відновлення України — з міжнародним капіталом і підтримкою.
