Чим займався до війни
Наш сьогоднішній герой жив звичайним життям, робота, бізнес, сім’я. В 1999 році закінчив КПІ і військову кафедру за спеціальністю артилериста. 20 років кар’єри в продажах, останнє місце роботи до війни була (і залишається) компанія АІМ.
В 2022 році, до того як про війну взагалі почали говорити, мав амбіції довести до продажу великі міжнародні аналітичні проєкти. Взагалі мріяв бути на передовій продажів міжнародної аналітики в компанії.
Згадуючи перед воєнний час, коли ще усі сиділи й гадали, почнеться війна чи ні, ніхто не вірив в неї, занадто малі шанси, що угрупування такої чисельності розпочнуть повномасштабний наступ. Про це казали ветерани АТО, аналітики нашої компанії, проте, наш герой уже тоді хотів підготуватись до такого сценарію.
Початок війни
Незадовго до початку війни, намагався стати учасником Київської ТРО. Однак, навіть з двох спроб цього не вдалось зробити, за станом здоров’я.
“ У мене було таке відчуття, що буде війна та я не встигну"
Наш герой мав повне, легальне право виїхати з країни, навіть, коли війна почалась, але все ж ні на мить не сумнівався та вирішив залишитись та боронити країну.
“Почалась війна 24го лютого о п’ятій ранку, попрощався з дружиною, взяв з собою маленьку сумочку, поклав туди двоє трусів, шкарпетки, бритву й о шостій був у військкоматі”
Пробувши там з 5 годин, герой вкотре отримав відмову, до вступу в ТРО. Однак, військовий комісар запропонував військову частину, як альтернативу. Спочатку наш Герой мав вирушити до Миколаєва, проте, його призначили служити під Київщину. Так розпочався військовий шлях лейтенанта Грудня.
Побут військовослужбовця
Cтарший лейтенант Грудень отримав посаду заступника командира з морально-психологічного забезпечення зенітної батареї. Однак, від цього не стало спокійніше, як признається старший лейтенант - зазвичай, навіть 10 хвилин вільних немає.
Займаючись позиційними завданнями, питання комфорту стояло на другому місці.
“Окопи, бліндажі, бруд, морози мінус десять, відсутність теплого одягу, буржуйка”
Бригада нашого героя по сьогоднішній день захищає Київщину від можливого проникнення ворога. На озброєння жалітись не доводиться, бо озброєнні найкращим, що є наразі в Україні. Осісти не дають, з кінця березня наш герой доєднався до інженерно-саперної роти, де він заступник командира.Основне завдання - мінування, розмінування місцевості.
Без гумору тут ніяк. Щоб відволіктись від повсякденного, монотонного життя, або з урахуванням того, що ти можеш загинути в будь-який момент, люди відволікаються жартами. У саперів найчорніший гумор, який може бути.
“Лейтенант лови мину то не жарт, тобі буквально кидають мину”
Окрім того, інженерна рота займається відновленням України. Зараз, в районі Київщини лейтенант зі своїми підлеглими відновлює пошкоджену інфраструктуру.
Народна війна
З перших днів, підтримка народу ЗСУ, була колосальна. Спільними зусиллями Українців було забезпечено не мало військовослужбовців. Не винятком став і наш герой.
В критичні моменти, коли з логістичних причин, продовольче постачання було ускладнено і на деякий час перервано, місцеві жителі підтримували й годували ЗСУ. Старший лейтенант Грудень відчув це на собі.
Речове забезпечення армії було на вищому рівні, за словами лейтенанта. Однак, дрони, рації, тепловізори - відіграють не останню роль в успішному захисті нашої батьківщини. Саме їх часто передають військовослужбовцям волонтери.
"Ми почали отримувати прилади нічного бачення, тепловізори, квадрокоптери й біноклі. 25го лютого, колеги з АІМ передали рації й біноклі. В той же день ми їх використали, виявили диверсантів на прилеглій території, знищили снайпера і збили квадрокоптера, який завис над територією частини."
Квадрокоптери використовуються для розвідки й потенційно для наведення артилерійського вогню. Тому навіть один бінокль може врятувати сотні життів. Так само як і зв'язок, це один із ключових факторів перемоги, необхідно мати при собі рації. Офіцерам видають сумки які призначені для влаштування ноутбуку.
“Квадрокоптери, тепловізори, системи зв’язку ми маємо американські це дає колосальну перевагу над російськими окупантами. Ми перемагаємо їх технологічно, а вони давлять на нас масою”
Крім волонтерських звитяг, наш герой наголошує на наш народний спротив та фактор інформаційної війни, яку Український народ виграє.
“Інколи людина без зброї й автомату наносить більше ураження ворогу ніж людина з автоматом. Одним ноутбуком і смартфоном в сучасній війні можна зробити більше ніж з кулеметом. Інформаційний спротив і ІТ армія то також Українські солдати, але у них інша екіпіровка і вони теж воюють. Порушення зв'язку ворога, комунікації, рейкова війна, залякування це теж складові війни, бо ми живемо в 21 столітті і війна ведеться не тільки в окопах, вона ведеться в інформаційному просторі”
І звісно ж робота з ТРО та добробатами, також має місце бути. ЗСУ постійно координується та взаємодіють з силами національного спротиву
Війна змінить людей та націю
В американській армії є поняття посттравматичний синдром. Ним страждають 60-70% ветеранів. Такі психологічні розлади прирівнюються до поранень. В радянській армії такого взагалі не було. Усі ветерани воювали до кінця життя у своїх думках, у своїх снах. Про це зазвичай не кажуть, соромляться цього.
"Війна змінює людей докорінно. Психологічна напруга колосальна. Наприклад, я вже не можу спати без автомата. Я знаю людей які ходять дивляться собі під ноги й не можуть переступити через травинку, вони лякаються розтяжок."
Як командир із морально психологічного забезпечення лейтенант признає, що його робота не вбивати ворога, а рятувати людей. Моральний дух залежить від багатьох речей, від цього залежить боєздатність частин. Війна змінює візуально, люди стають жорсткішими, змінюється характер, людина стає природною. Також, як людина яка прийшла з цивільного життя із ІТ сфери, яка працювала з інтелектуальною елітою багатьох компаній, лейтенант признається, що змінюватись має не тільки людина і сама система.
"Ще є дух радянщини, небагато його залишилось, але інколи велика бюрократична система в деяких елементах існує і залучення досвіду бізнесу дуже б допомогло українській армії скоріше перемогти ворога. Залучення електронної системи керування, електронні довідники, карти. Те що є, зараз, це самостійні розробки, такі як балістичний калькулятор, яку розробив капітан української армії ІТшник."
Зміниться не тільки система армії, зміниться і нація. Ця війна показала нам, наскільки важливо бути єдиними та патріотичними.
"Завдяки цій війні, все кристалізується. Зараз людина може бути або нашою, або не нашою, середнього немає. Фактично нація народилася у 2014 році, хто навіть не був патріотом України, він або став патріотом України або колаборантом, зрадником. То є становленням Української нації. У деяких була печаль по Радянському союзу, родичі в росії, Думки про братні народи. Зараз, зворотного шляху вже немає або ми перемагаємо і виживаємо або будемо знищені як нація."
Без сумніву, ми переживаємо зламний етап в історії країни, на нас чекає членство в Європейському союзі, але ціною великої кривавої війни.
Повернення додому
По поверненню додому наш герой думає знову займатися міжнародними продажами. Однак, розуміє - формат зміниться. Будуть інші продукти, інші обставини, нові ринки та замінники російського софту.
Зараз, наш герой все ще в ЗСУ.
Війна триває і підтримка всіх охочих не завадить.
Реквізити старшого лейтенанта Грудня monobank - 5354321021312617
