AIM
3 Sholudenka st., office 310 04116 Kyiv, Ukraine
+380442909435 info@aimarketing.info
Послуги AIM, спробуйте зараз!
Logo AIM
article picture

Контрольовані іноземні компанії - що це?

Yuriy Shchyrin
Автор: Yuriy Shchyrin
Час читання
5 хв.
Перегляди: 207
Оцініть сторінку
5
17
July 2020

Сьогодні уряди розвинених країн активно боряться з виведенням грошей з-за кордон, адже в такому разі неможливо оподаткувати кошти, які були зароблені всередині держави та відповідно, поповнити бюджет.

Вже існують міжнародні угоди, укладені з метою запобігти подібним процесам: BEPS (Base erosion and profit shifting, розмивання бази оподаткування та виведення прибутку з-під оподаткування), CRS MCAA (угода про обмін податковою інформацією) тощо.

Поступово до таких країн приєднується Україна. Запровадження в Україні правил щодо контрольованих іноземних компанії (КІК) і є одним із способів боротьби із виведенням прибутків з-під оподаткування державою.

КІК прирівняє прибуток компанії до доходу її власника (контролера). І вже цей дохід буде оподатковано.

ПОНЯТТЯ КІК

В п.392.1 ст.392 ПК надано визначення Контрольваної іноземної компанії (далі по тексту – КІК)

КІК - будь-яка юридична особа, яка зареєстрована в іноземній державі і визнається такою, що знаходиться під контролем резидентів України: фізичних або юридичних осіб, так званих «контролерів». До КІК також належать траст фонди, партнерства та інші утворення, які знаходяться під контролем резидента України, не важливо фізичної чи юридичної особи.

Не важливо, де зареєстрований КІК, в офшорі чи звичайній юрисдикції, в США чи в Естонії, продуктова це компанія чи аутсорсингова, — це все одно КІК.

Хто такий «контролер»

Будь-яка фізична або юридична особа резидент України, яка прямо або опосередковано (зокрема через третіх осіб) володіє:

1) часткою в КІК більшою ніж 50%, або

2) часткою в КІК більшою ніж 10%, за умови, що декілька контролерів володіють частками в КІК, які у сукупності більші ніж 50%, або

3) окремо або разом з іншими афілійованими резидентами України здійснює фактичний контроль над КІК.

Резидентом України в свою чергу є:

- фізична особа, місцем постійного проживання якої на законних підставах (громадянство, дозвіл на проживання, тощо) є Україна, й сфера життєвих інтересів якої знаходиться в Україні. Й хоч з ознаками резидентства все трохи складніше, спрощуючи — для визначення резидентства, як в Україні, так і у світі, зазвичай застосовують правило легального проживання 183+ днів протягом звітного року. При цьому, аби вибути з українського резидентства, фізособа повинна набути офіційне резидентство іншої країни, в протилежному випадку вона вважатиметься резидентом України за ознакою громадянства; - юридична особа зареєстрована в Україні.

Варто зазначити, що володінням часткою визнається не тільки юридично оформлене право власності особи на відповідну частку, а також і ті випадки, коли юридично частка належить іншим особам, які діють в інтересах особи-фактичного власника (так зване володіння через номіналів).

Фактичний контроль над КІК виникає тоді, коли контролер:

1) має право надавати КІК зобов’язуючі вказівки (наприклад, укласти договір чи здійснити платіж);

2) має право вести переговори щодо правочинів КІК та узгоджувати їх суттєві умови (якщо вони потім лише формально затверджуються КІК або виконуються її органами управління без затвердження);

3) має довіреність на здійснення суттєвих правочинів від імені КІК, видану більш ніж на один рік, без обов’язку попереднього погодження таких правочинів з органами управління КІК;

4) має право здійснювати операції з банківськими рахунками КІК або блокувати операції;

5) зазначений як бенефіціар чи фактичний вигодонабувач КІК під час відкриття рахунків КІК.

В перерахованих випадках достатньо просто мати право чи можливість, навіть якщо нею жодного разу не скористались. Те ж саме стосується партнерських договорів (вони ж Shareholders Agreement‎), за якими резиденти України можуть не бути формалізованими власниками частки в КІК, проте мають прирівняні до контролера права.

Обов’язок доводити, що особа є контролюючою, а компаніє є КІК, покладається на податкові органи, які здійснюють донарахування податкових зобов’язань або застосовують штрафні санкції. Втім, ґрунтуючись на існуючій практиці судового оскарження рішень податківців, можна стверджувати про певну ступінь декларативності цієї норми.

Відтак, перше, що потрібно зробити бізнесу, який використовує у своїй структурі іноземні компанії, – це визначити, чи підпадають вони під ознаки КІК.

З темою контрольованих іноземних компаній наразі пов’язано чимало питань, адже наш бізнес ще не звик до цього поняття.

Як тепер в Україні будуть оподатковуватися КІК та чи існують випадки, в яких передбачене звільнення від оподаткування?

Та найцікавіше питання, яке певно хвилює всіх: Звіт про КІК. Коли та ким він подається та які штрафи у разі неподання?

Компанія АІМ вже має успішний практичний досвід надання клієнту юридичного висновку щодо визнання компанії такою, що має чи не має ознаки КІК та консультації щодо оподаткування компанії за новими законодавчими нормами та інших питань.

Наш досвід може стати вам у нагоді, тож звертайтеся до нас із запитаннями та за консультацією.

Оцініть сторінку
5
Сподобалось? Поділись у соцмережах:
Бажаєте безкоштовну консультацію з КІК чи з ТЦУ? Заповніть, будь ласка, форму.
blog sidebar cta image
Бажаєте безкоштовну консультацію з КІК чи з ТЦУ?
Блог
Погляд на опис ланцюга вартості в контрольованій операції
Яких саме операцій стосується вимога опису вартості, що таке ланцюг вартості.
Читати
Перелік низькоподаткових юрисдикцій, операції з якими контрольовані.
Всі редакції Постанов КМУ з переліком низькоподаткових юрисдикцій за всі роки.
Читати
Міф ТЦУ №13: пов'язані лише ті особи, які володіють 25% і більше корпоративних прав юридич...
Тлумачення поняття пов'язаних осіб, нові зобов'язання, поняття афілійовані особи.
Читати
Міф ТЦУ №12. Експортні контрольовані операції – обов'язкове коригування бази оподаткування...
До яких операцій застосовоються вимога збільшення (коригування) фінансового результату.
Читати
Міф ТЦУ №11. Єдиний рахунок для сплати донарахувань з податку на прибуток та штрафів з ТЦ...
Рахунки для сплати та розміри штрафів у разі не дотримання вимог.
Читати
Міф №10. Коригування фінансового результату на 30% обов'язкове під час операцій з контраге...
Коли 30% коригування фінансового результату до оподаткування не потрібне, а коли його необхідно застосовувати....
Читати
Штрафи у 2020 році за порушення в трансфертному ціноутворенні.
Штрафні санкції в ТЦУ та КО 2020 року. Які нові цифри та як їх уникнути?
Читати
Міф ТЦУ №9 . Ділова мета обов'язкова для усіх документацій з ТЦУ.
Для яких операцій законодавство вимагає обґрунтування ділової мети та чим загрожує визнання КО такою, що немає...
Читати
Міф ТЦУ №8. «Аутсорсингове» ТЦУ - це дорого.
Що потрібно знати перш ніж братися за документацію з ТЦУ.
Читати
Чинні зміни в Трансфертному ціноутворенні через закон №466-ІХ.
Закон №1210 став законом №466-ІХ. Витяг та роз'яснення положень, які стосуються ТЦУ.
Читати
Міф №7. Строки складання документації з ТЦУ не важливі.
На що впливають терміни складання документації з ТЦУ та звітів з КО.
Читати
Розвіювання міфу ТЦУ №6. Звіт з контрольованих операцій обов’язковий, якщо сума операцій з...
Чи потрібно українській стороні операцій між пов’язаними особами складати звіт про КО незалежно від доходу.
Читати