Законопроект №1210 немов фенікс відродився, перевтілившись у Закон №466 - IX, що набрав чинності 23 травня 2020 року. Частина змін, внесених законом, стосується царини трансфертного ціноутворення.
І. Однією з новацій, які торкнуться компаній комерційна діяльність яких виходить за межі України, є впровадження трирівневої структури документації для міжнародних груп компаній, яка включає в себе таку звітність:
а) повідомлення про участь у міжнародній групі компаній. Термін подання – до 01 жовтня 2021 року за звітний 2020 рік;
б) глобальну документацію (майстер-файл) – протягом 90 календарних днів після отримання запиту компетентних органів, але не раніше 12–ти місяців і не пізніше 36–ти місяців з дати закінчення фінансового року, встановленого міжнародною групою компаній учасником якої є платник податків;
в) звіт у розрізі країн міжнародної групи компаній. Складається за фінансовий рік встановлений материнською компанією міжнародної групи або уповноваженою на це компанією групи. Подається протягом 12 - ти місяців після закінчення такого фінансового або календарного року. Вперше подавати такий звіт потрбно буде у 2021 – 2022 роках, тобто за фінансовий рік, який скінчиться у 2021 році. Хоча і тут можливе відтермінування подання звіту,оскільки вперше він має бути поданим не раніше ніж в році, в якому компетентними органами укладено багатосторонню угоду про автоматичний обмін міждержавними звітами. Також критерієм подання чи неподання звіту виступає рівень доходу. Звіт має подаватись якщо сукупний дохід міжнародної групи компаній до якої входить платник податків перевищуватиме 750 млн. євро та при виконанні однієї з таких умов:
- платник податків є материнською компанією міжнародної групи компаній;
- між Україною та відповідною іноземною країною відсутній міжнародний договір щодо порядку обміну звітами у розрізі країн або порушення умов такого договору носить постійний характер;
- платник податків є уповноваженою особою на подання такого звіту;
- за місцем знаходження компанії, що є материнською для міжнародної групи компаній подання такого звіту не є обов'язковим і така материнська компанія не уповноважує жодного іншого учасника групи компаній подавати звіт в іншій країні, в якій це передбачено законодавством.
Усі перераховані нові види звітності подаються державною мовою на паперових або електронних носіях. У разі подання разом із документацією документів, викладених іноземною мовою, платник податків одночасно подає переклад таких документів державною мовою. Значення вартісних показників глобальної документації можуть зазначатися у валюті, в якій материнська компанія міжнародної групи компаній складає консолідовану фінансову звітність. Починати підготовку до подачі такої звітності радимо вже у 2020 році, хоча подавати її потрібно буде починаючи з 2021 року.
ІІ. Зміна в частині подання документації з ТЦУ платниками податків, які входять до міжнародних груп компаній. Відтепер, відповідно до пп.39.4.6 ПКУ разом із документацією з ТЦУ такий платник податків має надавати:
а) копію аудиторського висновку щодо бухгалтерської (фінансової) звітності платника податків за звітний період (звітні періоди), за які подається документація з трансфертного ціноутворення (якщо його наявність є обов’язковою для платника податків);
б) копії істотних внутрішньогрупових угод, що впливають на ціноутворення в контрольованій операції;
в) копії договорів про попереднє узгодження ціноутворення, податкових роз’яснень компетентних органів держав (територій), що застосовуються в угодах між учасниками міжнародної групи компаній щодо контрольованої операції, і в підготовці яких не брав участі центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, тобто орган ДФС.
ІІІ. Також тепер документація з ТЦУ окрім опису товарів (робіт, послуг) які були предметом контрольованої операції обов'язково має включати ділову мету операції, яка згідно із пп. 39.4.6 ПКУ містить:
«…опис операцій з придбання робіт (послуг), нематеріальних активів, інших предметів господарських операцій, відмінних від товарів, має містити обґрунтування економічної доцільності (економічної вигоди, що отримується в результаті здійснення контрольованої операції) і наявності ділової мети їх придбання.»
За відсутності обгрунтованої ділової мети контрольованої операції, є чимала ймовірність того, що перевіряючий орган ДФС не визнає витратами витрати, понесені платником податку під час контрольованої операції. Як наслідок, на суму таких витрат буде збільшено фінансовий результат звітного періоду. Кажучи простіше, потрібно буде донарахувати та доплатити податок на прибуток.
IV. Важливою новацією є оновлення критерію пов'язаності. Відтепер, якщо юридична або фізична особа володіє корпоративними правами іншої юридичної особи в розмірі 25 відсотків або більше, то такі особи визнаюься пов'язаними. Раніше цей критерій становив 20 відсотків.
Також пов'язаними є юридичні особи або юридична та фізична особа, якщо сума усіх позик, поворотної фінансової допомоги, наданої однією юридичною(юридичними) або фізичною(фізичними) особою(особами) іншій юридичній особі у 3,5 разів перевищує суму власного капіталу цієї юридичної особи. Для лізингових компаній перевищення боргів над сумою власного капіталу має становити 10 разів. Такий критерій пов'язаності існував і раніше, але нагадуємо про нього, оскільки в умовах бізнес – діяльності, що існують сьогодні така ситуація є досить розповсюдженою.
V. Зверніть увагу, що поповнено перелік господарських операцій при здійснені яких потрібно буде подавати звіт про контрольовані операції – звичайно, якщо вони будуть відповідати вартісним критеріям визнання операцій контрольованими.
Відповідно до пп. 39.2.1.4 це операції, у результаті яких обсяг доходу та/або фінансовий результат платника податку зменшується внаслідок повної або часткової, безповоротної або тимчасової передачі функцій разом з матеріальними та/або нематеріальними активами (або без них), вигодами, ризиками та можливостями іншому платнику податку (іншій особі) в тих випадках, коли у взаємовідносинах між непов’язаними особами така передача не здійснювалася б без компенсації, незалежно від того, чи відображені такі операції у бухгалтерському обліку. Складати документацію з ТЦУ щодо таких операцій потрібно буде обов'язково. Навіть якщо вони не визнаються контрольованими, але здійснювались із контрагентами з країн, що визначені в Постанові КМУ №1045 від 27.12.2017 або з контрагентами, які мають організаційно - правову форму, що включена до переліку у Постанові КМУ №480 від 04.07.2012.
VI. Нововведенням є збільшення фінансового результату до оподаткування на 30 відсотків вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг (крім операцій, визнаних контрольованими відповідно до статті 39 Кодексу), реалізованих на користь нерезидентів, які входять до переліку держав (територій) низькоподаткових юрисдикцій. Спробуємо розтлумачити.
Раніше збільшення фінансового результату до оподаткування на 30 відсотків вартості товарів відбувалося при експорті або імпорті товарів лише в операціях, що визнавалися контрольованими, тобто відповідали вартісним критеріям, що наведені у ст. 39 ПКУ. Але це було раніше. Тепер, з моменту набрання чинності закону №466, база оподаткування збільшуватиметься на 30 відсотків, у випадку невідповідності цін ринковому рівню в експортних операціях, навіть якщо операція не визнана контрольованою.
VII. Нововведення, яке стосується не всіх, проте є достатньо важливим. Відтепер платникам податків, які здійснювали контрольовані операції із сировинним товаром вигідно залишати незмінними суттєві умови, що викладені у форвардному або ф'чюерсному контракті протягом усього строку дії контракту.
Тобто у ф'ючерсний або форвардний контракт, про який платником податку було подане повідомлення до ДФС, краще не укладати додаткові угоди щодо змін суттєвих умов.
Під суттєвими умовами слід розуміти характеристики та ціни товарів, обсяги, умови оплати та постачання. Саме за умови незмінності суттєвих умов першопочаткового форвардного або ф'ючерсного контракту та відповідності фактичних обставин операцій обставинам, що передбачені контрактом, органи ДФС порівнюватимуть ціну сировинного товару, що був предметом контрольованих операцій із цінами, що були чинні на момент укладення форвардного або ф'ючерсного контракту. Тобто з цінами в діапазон яких скоріше за все увійде ціна/ціни контрольованих операцій, а не з цінами, що мали місце на дату переходу права власності предмета контрольованої операції або дату відвантаження товару згідно з товарно - транспортним документом. Ймовірність того, що ціна/ціни контрольованої операції не увійдуть в діапазон таких цін досить велика, тому що розрив у часі між укладенням форвардного або ф'ючерсного контракту і фактичним проведенням операцій може обчислюватись у місяцях і навіть роках. Перелік сировинних товарів визначається кабінетом міністрів.
І невелике роз'яснення: під сировинними товарами розуміються товари, для яких непов’язані особи використовують котирувальні ціни як орієнтир (еталон) для встановлення ціни неконтрольованих операцій. Фактично перелік сировинних товарів наведений у Постанові КМУ №616 від 08.09.2016. щодо котирувальних цін. Відповідно до пп. 14.1.94 котирувіальні ціни це: «ціни на сировинний товар у відповідний період, отримані на міжнародному ринку товарів, які включають, зокрема, результати біржових торгів, ціни, отримані з визнаних агентств із прозорою звітністю щодо цін, статистичних агентств або від урядових агентств із ціноутворення, де такі індекси використовуються в якості орієнтира (еталона) непов’язаними особами для визначення цін в операціях між ними...». Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, буде оприлюднювати рекомендований (невиключний) перелік джерел інформації для отримання котирувальних цін на своєму офіційному веб-порталі до початку звітного року.
Читайте також:
- ОБОВ’ЯЗКОВИЙ АУДИТ ПРИ ДОКУМЕНТАЦІЇ З ТЦУ. ЧИ ПОТРІБНИЙ НАМ №1210?
- ЗАКОНОПРОЕКТ 1210. ДО ЯКИХ ЗМІН ГОТУВАТИСЯ.
Ми чекаємо на спілкування з Вами!
